Щиро дякуємо нашим спонсорам, партнерам, нашій команді та волонтерам, завдяки яким наша діяльність є можливою. Радує те, що понад 1000 дітей і підлітків покращили свої навички і стали більш самостійними, а багато прийомних батьків і батьків-вихователів з року в рік отримують регулярну підтримку від наших діючих проектів. Завдяки відповідальному внеску кожного з вас ми покращуємо життя і можливості інших. Дуже дякуємо!
Дізнавшись про величезні потреби системи опіки над дітьми-сиротами в Україні, у 1997 році я організував наші перші проекти з надання гуманітарної допомоги. Хоча мені знайомі сумні наслідки вражаючої убогості та корупції в найбільш занедбаних секторах суспільства в Індії та Непалі, де я колись працював, певні значні недоліки та нелюдські умови тут краяли моє серце.
Отож, у 1998 ми заснували Care in Action eV в Мюнхені. Ми запустили масштабніші благодійні проекти, якими врешті-решт охопили тисячі дітей-сиріт, вразливих дітей і сімей в кризі. Ми робили капітальні ремонти дахів дитячих будинків, ванних кімнат і туалетів, кухонь, умебльовували спальні та класні кімнати. Завершивши додаткові проекти у Чорногорії та Албанії, моя дружина Дженіс і я повністю сконцентрувались на потребах в Україні. Крім благодійної діяльності, ми активно підтримували ідею змін у системі опіки над дітьми, зокрема перехід від негуманних, великих, застарілих закладів інституційного догляду до сімейних моделей опіки.
В той же час на зміну приходило нове покоління. Частина пострадянської освіченої молоді проявила глибоке занепокоєння цими соціальними потребами і виявила бажання трансформувати своє зацікавлення у добре скоординовані дії. Долучившись у якості волонтерів і працівників, вони допомогли нам втілювати програми розвитку дитини і підтримувати проекти для дітей-сиріт. У 2011 році ми заснували місцеву сестринську організацію «Турбота в дії», яка підпорядкована Раді Правління.
Болісний досвід традиційних дитячих будинків підтвердив:
«Дітям потрібно більше, ніж їжа, дах над головою і базова освіта, їм також потрібні сім`я, любов і позитивна інтеграція в суспільство».
Оскільки останнього так часто бракувало, ми спробували дати поштовх змінам всередині самої системи опіки над дітьми-сиротами, організовуючи конференції, круглі столи та міжнародні обміни досвідом, присвячені темі сімейних моделей опіки над дітьми.
Ми також маємо партнерів у рамках проектів, націлених на потреби дітей у Малаві. Ми створили дві громадські організації, які підтримують сиріт СНІДу і вразливих дітей, а з часом розширили нашу програму спонсорської підтримки дитини, щоб дати найбіднішим дітям можливість залишитися у школі.
Попереду ще багато випробувань, проте я усвідомлюю, що наші проекти вдосконалились і значно зросли у своєму масштабі. Розробивши цілісний підхід, ми безпосередньо допомагаємо дитині та підтримуємо її опікунів для забезпечення якомога кращих умов для її розвитку і співпрацюємо з іншими, щоб робити значніші та стабільніші зміни. Наші проекти щорічно впливають на тисячі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сотні батьків-вихователів, прийомних батьків та інших опікунів, і також мають на меті вплинути на національні стандарти.
Ім’я «Care in Action – Турбота в дії» стало відомим у сфері професійної опіки над дітьми в Україні завдяки роботі над інформуванням населення щодо труднощів, з якими стикаються діти-сироти, та розповсюдженням передового досвіду та практик. Наш журнал для професійних батьків «Батьківство в дії» використовується по всій країні соціальними службами, експертами, батьками-вихователями і прийомними батьками – розповсюджено 4 тис. примірників 3-ього видання. Крім того, ми впроваджуємо тренінгову програму, щоб у всіх куточках України поширити одну з передових моделей опіки «Забезпечення надійного базису», розроблену проф. Джилліан Шофілд і д-ром Мері Бік при Університеті Східної Англії. І працюємо над тим, щоб її інтегрували до державних стандартів.
Я бачу вплив наших проектів на випускників закладів інституційного догляду. Аня, наприклад, мала великі труднощі з тим, щоб отримати роботу і на ній втриматися. Проекти підтримки і наставництво зробили свій внесок, і ось вже як понад два роки вона працевлаштована і дає собі раду. Після дворічної підтримки її навчання Токозані Пенда з Малаві з відзнакою закінчила школу, і її прийняли до університету. Коли я бачу, як Геннадій та Ірина, які пройшли систему опіки, приєднуються до нашої команди, бо хочуть зробити свій внесок, щоб допомогти таким, як вони, я розумію, що усі наші зусилля були недаремними.
Дякую за вашу активну участь і підтримку.
Вернер Лейніс
Засновник, директор
Зробити щось - це легко і ми покажемо тобі як! Ти можеш просто поширити наші новини чи поділитись своїми навичками та досвідом з дітьми, ставши волонтером. А ще можеш кинути виклик собі збираючи кошти чи розказуючи про нас у своїй школі, церкві чи на роботі.
