«Нитки дружби»
Мета: познайомитись з групою дітей, створити довірливу атмосферу. Можна проводити на 2-ій зустрічі з групою з метою краще пізнати інтереси один одного.
Учасники намотують нитку на палець, після чого говорять, що вони найбільше люблять і як зазвичай відпочивають (можна використовувати і інші питання), потім кидають клубок іншій людині. В результаті у центрі утворюється «павутина», «мережа», «єднальна нитка», яка об’єднує всіх учасників.
Наступний етап – учасники змотують нитку у зворотному порядку і задають будь-яке питання людині на іншому її кінці.
Якщо проводити гру з групою молодшого віку (від 5 до 10 років), клубок в кінці краще змотати дорослому.
«Мінялки»
Мета: познайомитися з групою дітей, створити довірливу атмосферу. За допомогою цієї гри можна поспостерігати за стосунками між конкретними дітьми в колективі.
Учасники розбиваються на пари. Ведучий дає різноманітні команди учасникам пари (це може відбуватись на фоні музики): рука до руки, нога до ноги, вухо до вуха, голова до голови, спина до спини, плече до плечі, мізинець до мізинця. Але коли ведучий каже: «Сусід до сусіда»» - учасники змінюють пару. Ведучий також знаходить собі пару. Хто залишився сам і не встиг знайти когось, стає ведучим.
«Вітання»
Мета: створення позитивного емоційного фону, об’єднання групи.
Волонтер пояснює завдання: «Я хочу поговорити з вами про те, як завжди вітають один одного люди. Хто з вас може продемонструвати типове слов’янське рукостискання?». Можна також запитати, хто ще знає вітання інших народів. «Я хочу попросити, щоб ви зараз придумали смішне вітання, яке ми використовуватимемо найближчим часом. Це рукостискання повинне стати свого роду відмінністю нашої групи. Спочатку виберіть собі партнера. У вас є три хвилини, щоб вигадати найбільш незвичайний спосіб рукостискання. Це вітання має бути досить простим, щоб усі легко могли його запам’ятати, але при цьому досить смішним, щоб нам було весело потискати один одному руки саме таким способом.
Тепер нехай кожна пара покаже придумане вітання. Нам необхідно вибрати те рукостискання. Яке ми з вами використовуватимемо при наступній зустрічі».
«Запам’ятовування імен»
Мета: познайомитись з групою дітей, створити позитивний емоційний фон для зустрічі.
Всі учасники стають в коло. Волонтер придумує ситуацію. Наприклад, всі разом йдуть у похід і кожен повинен взяти з собою річ, назва якої починається на ту ж букву, що і його ім’я.
Перша людина говорить: «Моє ім’я Володя і я беру з собою валянки». Другий говорить: «Мене звати Міша, я беру з собою Вову з валянками і магнітофоном». І так кожен наступний учасник промовляє імені попередніх. Можна придумати іншу ситуацію і запустити ланцюжок у зворотному порядку (так як імена останніх запам’ятовуються, природньо, гірше).
«Листоноша»
Мета: познайомитись з групою дітей, створити довірливу атмосферу, згуртувати колектив.
Гравці тримаються за руки. Листоноша, який водить, знаходиться в центрі кола. Він говорить: «Я посилаю лист від Сергія до Олени». Сергій починає передавати «лист». Він потискає руку своєму сусідові праворуч або ліворуч, той потискає руку наступному і так далі по колу, поки «лист» не дійде до Олени. Мета листоноші «перехопити лист», тобто побачити, у кого з дітей воно зараз знаходиться. Дитина водить до тих пір, поки «лист» не буде перехоплений. Бажано, щоб кожна дитина побувала в ролі листоноши.
