ХТО ТАКИЙ НАСТАВНИК?
Наставник – це дбайливий дорослий друг, який стає для дитини або підлітку емоційно вагомою людиною та хоче і може присвятити їй час, знання і сили. У більшості із нас на певних етапах нашого життя обов’язково був позитивний досвід спілкування зі значущими людьми: учителями, тренерами, керівниками. Ці люди вплинули на наш вибір цінностей, життєві принципи, а також вчинки. Вони були для нас прикладами, захисниками, порадниками і просто друзями, допомагаючи і підтримуючи в пошуку індивідуальних життєвих цілей. Роль же Наставника набагато важливіша, тому що об’єднує усі ці функції, виконує багато ролей у стосунках з дитиною.
КОЛИ Я СТАНУ НАСТАВНИКОМ, ЧИМ Я ЗМОЖУ ДОПОМОГТИ?
Наставник при взаємодії і спілкуванні з дитиною цілеспрямовано виконує основні цілі:
ХТО МОЖЕ СТАТИ НАСТАВНИКОМ?
Наставником може стати повнолітня психічно здорова людина, що сповідує загальноприйняті моральні якості та має можливості, а, головне, бажання допомогти дітям.
ЯК МЕНІ САМОСТІЙНО ВИЗНАЧИТИ, ЧИ ЗМОЖУ Я БУТИ НАСТАВНИКОМ? ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ МОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ?
Перш ніж наважитися на такий серйозний крок, треба зважити усі «за і проти», пам’ятаючи про те, що Наставництво має на увазі довгострокові близькі стосунки з дитиною, в процесі яких вона прив’язується до вас, а ви – до неї. Будь-яке розривання стосунків або непостійність з вашого боку (неважливо, з якої причини) є болючим і травмує вашого Вихованця.
Тому оцінкою ваших можливостей стати хорошим Наставником, будуть відповіді на такі питання:
ЯКОЮ МАЄ БУТИ МІНІМАЛЬНА АБО МАКСИМАЛЬНА РІЗНИЦЯ У ВІЦІ НАСТАВНИКА І ДИТИНИ?
Оскільки основною метою Наставника є передача позитивного досвіду і знань, то наявність цих самих знань у нього самого є дуже важливою. Тут вік не є основним критерієм. У нашій Програмі було декілька пар, де Наставникові і Вихованцеві було по 18 років. Ви запитаєте, чому ж саме може навчити такий Наставник? Але важливо пам’ятати, що молода людина, яка виховувалася в сім’ї серед люблячих і дбайливих людей, однозначно встигла за свої 18 років отримати значно більше позитивного досвіду і моральних цінностей, які вона зможе передати своєму Вихованцеві - другу, котрий волею долі з дитинства опинився в держустанові. В даному випадку ми отримаємо наставницькі стосунки, засновані на дружбі, взаємній довірі та партнерстві. Але буває, що між Вихованцем і Наставником різниця у віці значна, і тоді дитина сприймає свого Наставника як досвідченого дорослого, і тут стосунки будуватимуться на повазі.
Можемо зробити висновок, що різниця у віці не є найбільш важливим критерієм, головне, щоб можливості Наставника відповідали потребам дитини.
ЧИ ВАРТО ЗАПРОШУВАТИ ВИХОВАНЦЯ ДО СЕБЕ ДОДОМУ?
На це питання немає однозначної відповіді. З одного боку, можливість провести час в сімейному колі може допомогти дитині-сироті набути життєвих навичок. Відвідування сім’ї допоможе виробити у дитини почуття приналежності, а також зблизити її з Наставником. З іншого боку, існує певна небезпека для відвідувань дитиною-сиротою дому свого Наставника. Чинниками ризику можуть стати:
У будь-якому випадку, всі можливості виходу дитини-сироти за межі інтернату (відвідування концертів, виставок, прогулянки, а також візити в сім’ю Наставника) повинні заздалегідь обговорюватися з дирекцією установи і вихователями (психологом, соціальним працівником), а також координатором Програми Наставництва. Потрібне ухвалення колективного рішення про користь або шкоду відвідувань дитиною сім’ї Наставника.
ЯК СИЛЬНО НЕ ПРИВ’ЯЗАТИ ДО СЕБЕ ДИТИНУ?
Ще в процесі підготовки дитини до наставницьких стосунків важливо, щоб фахівці дитячої установи (вихователь, психолог, педагог) правильно пояснили, хто такий Наставник, його роль і функції. Програма Наставництва, передусім, розрахована на підлітків, вік, коли дитина вже може зрозуміти різні соціальні ролі людей. Відповідно, можна зрозуміло розтлумачити, що Наставник - це не мама і не тато, не дядько або тітка, а дорослий, дбайливий друг, який хоче спілкуватися з Вихованцем і допомогти йому досягти успіху в житті. Діти молодшого шкільного віку навряд чи уявляють собі роль Наставника, і все-таки більше схильні до формування стійкішої прихильності, і, як би там не було, чекають на сім’ю і батьків.
Далі багато що залежить від самого Наставника, від його максимальної щирості в спілкуванні, а головне - від його професійної підготовленості до стосунків з дитиною. Читайте психологічну і педагогічну літературу, при можливості пройдіть навчання на тренінгу для Наставників, ознайомтеся з інформацією на сайті Програми Наставництва.
ЯКЩО МІЙ ВИХОВАНЕЦЬ ГРУБО ВІДГУКУЄТЬСЯ АБО СКАРЖИТЬСЯ НА ДИРЕКТОРА ЧИ ВИХОВАТЕЛІВ - ЯК МЕНІ РЕАГУВАТИ ЯК НАСТАВНИКУ?
Найголовніше, що треба запам’ятати: ні в якому разі не дозволяйте втягнути себе в конфлікт! Навіть якщо дитина має рацію і відношення до неї з боку працівників установи несправедливо негативне. Краще за все спокійно вислухати дитину, не «підтакуючи» його скаргам, і сказати, що в будь-якому конфлікті завжди беруть участь дві сторони і, можливо, таке ставлення вихователя до неї стало реакцією на її (дитини) не зовсім хорошу поведінку. Чи цей конфлікт - результат нерозуміння. Запропонуйте Вихованцеві обговорити це питання ще з кимось (можливо, безпосередньо з протилежною стороною конфлікту). У будь-якому випадку не давайте ніяких обіцянок, а просто скажіть, що ви спробуєте в усьому розібратись. Якщо скарги повторяться знову, можна буде обережно спробувати поговорити з психологом або педагогом установи. Пам’ятайте, що будь-який конфлікт може значно зашкодити дитині.
НАША ІНІЦІАТИВНА ГРУПА НА СВЯТА ВІДВІДУЄ ІНТЕРНАТИ З ТЕАТРАЛЬНИМИ ВИСТАВАМИ І ПОДАРУНКАМИ У ВИГЛЯДІ СОЛОДОЩІВ І ІГРАШОК - ЦЕ ТЕЖ НАСТАВНИЦТВО?
Дітей-сиріт в інтернатах відвідують багато добродійних, громадських і релігійних організацій. В основному метою візиту є організація дитячого дозвілля (на основні дитячі свята), надання фінансової допомоги і т. д. Така допомога дуже важлива і потрібна для інтернатів, які часто переживають нестачу коштів. Але важливо пам’ятати, що тільки індивідуальний і постійний контакт дорослого з дитиною допомагає їй повірити в те, що вона дійсно не самотня, що в неї (в неї ОСОБИСТО!) є та людина, яка приймає її такою, яким вона є, піклується про неї, жертвує для неї своїм часом. Діти, що живуть тривалий час в колективі, понад усе потребують особистого контакту, тобто індивідуального наставництва. Тому спробуйте зробити свою роботу з дітьми ще більш ефективною - спрямовуйте вашу команду (групу, однодумців) на особисті зустрічі з дітьми.
ДИТИНА ПОПРОСИЛА ДОРОГИЙ ПОДАРУНОК. ДАРУВАТИ ЧИ НЕ ДАРУВАТИ?
Дарувати дорогі подарунки дитині не варто, навіть якщо у вас є така фінансова і матеріальна можливість. Будь-який подарунок, особливо дорогий, спотворює і підтримує в дітях-сиротах споживче відношення: мені дають і повинні давати, тому що я сирота. Вихованцям дають так багато подарунків з боку безлічі добродійних організацій, що з часом подарунки сприймаються як невід’ємна частина їхнього життя.
Якщо дитина просить дорогий подарунок, то залежно від віку Вихованця треба постаратися визначити, чи усвідомлює сама дитина вартість подарунку. Якщо усвідомлює, то можна обговорити чому (для чого) вона просить саме цей подарунок або яка користь від цього подарунку (що вона з ним робитиме). Часто діти просять щось тільки тому, що це подарували комусь іншому або ж це данина моді, вона бачила це в рекламі і т.д. Після такої розмови дитина може сама зрозуміти, що в даний момент це їй не потрібно.
Також постарайтеся пояснити, що вартість подарунку, який просить Вихованець дорівнює, наприклад, вашому тижневому заробітку, і щоб отримати цю суму, необхідно прикласти багато праці і часу. Саме тому ви не можете дозволити собі витратити цю суму, адже у вас є сім’я і поточні витрати.
Головне, будьте чесними і щирими з дитиною. Не бійтеся, що після відмови ваші стосунки з нею зіпсуються. Ви дієте в інтересах Вихованця, він зрозуміє вас, нехай навіть і не одразу.
Ще одна порада: щоб не потрапляти в подібні незручні ситуації – не запитуйте дитину, що їй подарувати, наприклад, на день народження. Виберіть самі недорогий, але корисний для неї подарунок, адже для дитини найголовніше не подарунок, а ваші з нею стосунки.
ЧИ МОЖНА ДІТЯМ ДАВАТИ ГРОШІ?
Гроші дітям давати не можна, тому що більшість з них не знає ціни грошам і не вміє ними розпоряджатися. Отримавши від вас гроші, дитина, швидше за все (у кращому випадку) витратить їх на щось непотрібне. У гіршому - купить сигарети, алкоголь і т. д., адже усе це так принадно виглядає з боку, і дитині важко встояти перед спокусою виглядати доросліше і крутіше. Якщо Вихованець просить гроші на недорогі і необхідні йому речі, як, наприклад, зошит, ручку, альбом і інше, то або купіть їх самі і подаруйте йому, або по можливості підіть разом до магазину і нехай він купить їх сам з вашою допомогою. Так він вчитиметься правильно розпоряджатися грошима і самостійно робити покупки.
Одна Надія "Наставництво крок за кроком"
