На сьогоднішній вихованці дитячих установ в Україні виховуються в умовах, де їх забезпечують житлом, їжею, одягом, дають можливість здобути освіту. Проте, цілком зрозумілим є той факт, що троє чи п’ятеро вихователів у зміні не можуть приділити персональної уваги та турботи кожному з 30-ти, 50-ти чи навіть більше вихованців.
Звичайно, значно більше пощастило вихованцям дитячих будинків сімейного типу та вихованцям прийомних сімей, де батьки-вихователі мають змогу на постійній основі, цілодобово бути поруч і приділяти значно більше часу спілкуванню з дітьми. Але кожній дитині, навіть зі звичайної сім`ї, окрім батьків, потрібні друзі, ровесники, люди, які поділяють їхні інтереси, захоплення, допомагають дорослішати та формуватися як особистості.
Сáме спілкування, щире зацікавлення, позитивний приклад для наслідування є тим, в чому є потреба найбільше. Ми щиро вдячні Вам за ініціативу та щире бажання допомогти дітям, даруючи їм свій час.
Маючи на меті сприяти Вам у реалізації цих благородних намірів, хочемо поділитися кількома застереженнями та рекомендаціями. Цей перелік не повинен наштовхнути Вас на думку, що подібні аспекти обов’язково мають мати місце. Однак варто бути поінформованими і підготовленими задля того, щоб якісь маленькі труднощі не стали для Вас неприємною несподіванкою. Нижче наведені пункти можуть допомогти Вам краще зрозуміти поведінку цих дітей та, водночас, підказати, в якому руслі вести спілкування.
- Перш за все, завжди варто пам’ятати, що у кожної з цих юних особистостей є передісторія, гіркі спогади про те, як вони втратили найрідніших людей і своє уявлення про те, хто в цьому винен. Одні з них втратили сім'ю через те, що батьки зловживали алкоголем, хтось змалечку страждав від насильства, від інших батьки відмовились через скрутне фінансове становище. Часто ці діти почуваються покинутими, зрадженими, непотрібними, їм важко йти на контакт, довіряти іншим. Свій страх вони можуть ховати за зухвалістю чи, навпаки, надмірною, не до кінця щирою приязню, боячись бути відштовхнутими знову. Варто бути готовим до дещо нестандартної реакції на окремі ситуації, або, скажімо, до недовірливого, критичного ставлення до певних речей.
- Ще одна поширена проблема – «менталітет жертви». Дуже часто доводиться помічати, що вихованці дитячих установ вважають, ніби життя було несправедливе до них, змалку вони пережили багато горя і розчарувань, тому очікують своєрідної компенсації за це, мовляв, «ну, я ж сирота». Вони розраховують на те, що оточуючі повинні ставитись до них більш поблажливо, жаліти і втішати, робити подарунки, закривати очі на їх непослух і т.д. За словами деяких директорів дитячих будинків, їхні вихованці – «споживачі», які очікують, щоб їхні потреби були задоволені. Важливо дати зрозуміти, що їм доведеться багато працювати над собою, щоб досягти чогось у житті, а також потрібно стимулювати їх допомагати іншим, допомагати один одному, але не вважати себе «жертвою», не шукати легких шляхів, маніпулюючи людьми з допомогою свого становища.
- Навіть діти зі звичайних сімей інколи перебільшують, нарікаючи на надто суворих або несправедливих вчителів, у той час, коли самі не дуже старалися вивчити предмет. Аналогічні випадки можуть траплятись і тут. Не приймайте на віру кожне слово, кожне звинувачення на адресу «строгих» батьків, вихователів чи вчителів. Об’єктивно аналізуйте інформацію, враховуючи той факт, що інколи діти можуть просто бути ображеними, вважаючи, що певне покарання чи зауваження вони не заслужили, і, у зв’язку з цим, вони намагаються виставити «винуватців» у невигідному світлі. Не ставайте ні на чию сторону у подібних конфліктних ситуаціях. Якщо такі речі й справді матимуть місце, повідомте нам, і ми спробуємо перевірити достовірність даних та разом зрозуміти, в чому проблема та хто має рацію.
- Кожному з нас у підлітковому віці потрібен був приклад для наслідування – старша сестра, «крутий» однокласник чи кінозірка. У міру сил старайтеся стати прикладом для наслідування Вашому другу чи Вашій подрузі. Не соромтесь визнати, що Ви любите читати, замість того, щоб дивитись телевізор, що Вам подобається ходити до церкви або що ранкова зарядка, здоровий спосіб життя допомагають Вам завжди бути в гарному настрої. Адже часто у підлітковому віці люди схильні до шкідливих звичок і непослуху лиш тому, що вважають, ніби це круто і таким чином намагаються здаватись дорослими. Продемонструйте їм своїм прикладом, що вважаєте себе успішними, дорослими, щасливими, не бунтуючи, а займаючись цікавою справою, турбуючись про рідних, своє здоров’я.
Не дозволяйте сприймати Вас як спонсорів. Вихованці дитячих установ забезпечені всім необхідним, тому не почувайтесь зобов’язаними виконувати їхні прохання щодо купівлі, пересилання якихось «важливих/потрібних/омріяних» речей, щоб Вас не сприймали як «гаманець». Робіть акцент на обмін духовними подарунками: емоціями, мріями, таємницями, спогадами, старайтесь продемонструвати своє щире зацікавлення та бажання товаришувати.
- Розповідайте про свої захоплення, мрії, цілі, плани. Розкажіть, де Ви плануєте навчатись, ким хотіли б працювати, що для цього потрібно зробити, і як Ви збираєтесь цього досягти. Це допоможе дітям теж серйозніше ставитися до планування власного майбутнього, формування цілей та пріоритетів, простимулює їх також працювати над собою та будувати плани на майбутнє.
